Називний відмінок (Nominativ): підмет, його артиклі та питання wer/was

Правило

Називний відмінок (Nominativ) — це відмінок підмета: особи чи предмета, що виконує дію або про який щось кажуть. Питання для перевірки — Wer? (хто?) для людей і Was? (що?) для речей; став його перед дієвідмінюваним дієсловом: Wer wartet draußen? → ein Kollege.

Відмінки для тебе не новина — в українській їх сім. Нове інше: у німецькій лише чотири відмінки, і відмінок показує передусім артикль, якого українська не має, а не закінчення іменника.

З цього випливають три речі:

• Це вихідна форма. Словники, списки слів і артикль, який ти запам’ятовуєш разом зі словом (der Tisch, das Buch, die Lampe), подають називний відмінок. Усі інші відмінки — це зміни цієї форми.
• Підмет керує дієсловом. Підмет в однині — дієслово в однині, підмет у множині — дієслово в множині: Das Kind spielt / Die Kinder spielen.
• Відмінок не залежить від місця. Змінне дієслово в німецькому реченні стоїть на другому місці, тож підмет часто опиняється після нього: Heute kocht mein Vater. Це однаково називний відмінок.

Другий називний відмінок з’являється після чотирьох дієслів-зв’язок: sein, werden, bleiben, heißen. Вони не мають додатка, а прирівнюють одне до одного, тому обидві частини стоять у називному: Er ist ein guter Lehrer, Sie wird Ärztin, Anna bleibt meine beste Freundin. Тут легко помилитися: українською після «стати», «залишатися», а часто й після «бути» вживаємо орудний відмінок («стане лікаркою», «залишається моєю подругою»), а німецька й тут тримає називний. До того ж зв’язку ist не можна пропустити, як в українському «Він — мій друг».

Порівняти називний зі знахідним легко, бо серед артиклів і присвійних займенників змінюється лише чоловічий рід: der → den, ein → einen, kein → keinen, mein → meinen. Середній, жіночий рід і множина в обох відмінках однакові, тож відмінок речення підказує слово чоловічого роду або питання wer?/wen?. Особові займенники поводяться інакше: майже в кожній особі вони мають окрему форму додатка (ich → mich, er → ihn, wir → uns), яку розглянуто в розділі про знахідний відмінок; давальний і родовий відмінки теж мають власні розділи.

Приклади

• Der Zug fährt um acht Uhr ab. — Потяг відправляється о восьмій.
• Meine Schwester wohnt in Berlin. — Моя сестра живе в Берліні.
• Heute kocht mein Vater. — Сьогодні готує мій тато.
• Wer wartet draußen? — Ein Kollege von mir. — Хто чекає надворі? — Один мій колега.
• Das Kind und die Eltern kommen später. — Дитина й батьки прийдуть пізніше.
• Er ist mein bester Freund. — Він — мій найкращий друг.
• Sie wird Ärztin. — Вона стане лікаркою.
• Anna bleibt meine beste Freundin. — Анна залишається моєю найкращою подругою.
• Die Kinder spielen im Garten, ein Hund schläft auf der Terrasse. — Діти граються в саду, собака спить на терасі.
• Meine Lehrerin heißt Frau Weber. — Моя вчителька зветься пані Вебер.

Таблиця

Типові помилки

• ❌ Den Zug fährt um acht Uhr ab. → ✅ Der Zug fährt um acht Uhr ab. — той, хто виконує дію, — підмет і стоїть у називному; den — це знахідний відмінок чоловічого роду.
• ❌ Er ist einen guten Lehrer. → ✅ Er ist ein guter Lehrer. — після sein другий іменник стоїть у називному, а не є додатком.
• ❌ Wen hat angerufen? → ✅ Wer hat angerufen? — wer питає про підмет, wen — про прямий додаток у знахідному.
• ❌ Die Kinder spielt im Garten. → ✅ Die Kinder spielen im Garten. — закінчення дієслова залежить від підмета: підмет у множині — дієслово в множині.
• ❌ Heute mein Vater kocht. → ✅ Heute kocht mein Vater. — дієвідмінюване дієслово лишається на другому місці; підмет переходить за нього і зберігає форму називного.

Суміжні теми

Називний відмінок найкраще вчити в парі зі знахідним — разом вони покривають майже всі речення рівня A1. Якщо der, das і die досі здаються випадковими, повернися до розділів про артиклі.