Особові займенники в німецькій (Personalpronomen): ich, mich, mir і всі форми

Правило

Особовий займенник називає мовця чи співрозмовника або заміняє названий іменник — і, як в українській (я — мене — мені), змінюється за відмінками. На рівні A1 тобі потрібні три форми кожного займенника: форма підмета, форма прямого додатка і форма адресата.

Форми підмета (називний відмінок) — ich, du, er, sie, es, wir, ihr, sie, Sie. Вони відповідають на Wer? і визначають закінчення дієслова.

Форми прямого додатка (знахідний відмінок) відповідають на Wen? або Was? і стоять після більшості дієслів — sehen, fragen, besuchen, brauchen, anrufen — та після прийменників für, ohne, gegen, um, durch. Змінюються лише п’ять: ich → mich, du → dich, er → ihn, wir → uns, ihr → euch; sie, es і Sie лишаються без змін. Пастка для українців — anrufen: німецька каже Kannst du mich anrufen? зі знахідним, хоча ми кажемо «подзвонити мені».

Форми адресата (давальний відмінок) відповідають на Wem?. Вони потрібні з helfen, danken, gehören, gefallen і після прийменників давального відмінка mit, bei, zu, von, nach, aus, seit: mir, dir, ihm, ihr, ihm, uns, euch, ihnen, Ihnen. Тут українська здебільшого підказує: «допомагати», «дякувати», «належати», «подобатися» теж вимагають давального — «допоможи мені».

Більшість помилок початківців пов’язані з трьома речами:

• Три слова для звертання. du — одна людина, з якою ти на «ти»; ihr — кілька таких людей; Sie — ввічлива форма для однієї людини або цілої групи. Українське «ви» покриває і ihr, і Sie, тож їх доведеться розрізняти. Sie завжди пишеться з великої літери і має ту саму форму дієслова, що й sie (вони): Sie kommen, Sie sind.
• Предмети мають рід. Займенник копіює рід іменника: der Tisch → er, die Lampe → sie, das Buch → es, а будь-яка множина → sie. Принцип той самий, що в українській (стіл — він), але рід часто не збігається: das Buch — це es, хоча книга — «вона», der Kaffee — er, хоча кава — «вона», а das Mädchen — es.
• sie — це три слова водночас. sie ist — «вона», sie sind — «вони», Sie sind — ввічливе «ви». Розрізняють їх за великою літерою та закінченням дієслова.

Порядок слів із двома займенниками: знахідний іде першим — Ich gebe es dir. Займенник також стоїть перед додатком-іменником: Ich gebe ihm das Buch. Для предмета після прийменника німецька віддає перевагу словам із da- (damit, dafür) — це окремий розділ; зворотні форми на кшталт sich теж мають власний розділ, а займенники родового відмінка (meiner, deiner) рідкісні й книжні, тож для A1 не потрібні.

Приклади

• Ich komme aus Polen. Und du? — Я з Польщі. А ти?
• Kannst du mich morgen anrufen? — Можеш подзвонити мені завтра?
• Der Kaffee ist kalt. Er schmeckt mir nicht. — Кава холодна. Вона мені не смакує. (der Kaffee → er)
• Wir besuchen sie am Wochenende. — На вихідних ми відвідаємо її / їх.
• Ich schenke ihm eine Uhr zum Geburtstag. — Я подарую йому годинник на день народження.
• Wo seid ihr? Ich sehe euch nicht. — Де ви (мн.)? Я вас не бачу.
• Können Sie mir bitte helfen? — Ви (ввічл.) можете мені допомогти, будь ласка?
• Das Fahrrad gehört ihr, nicht ihm. — Велосипед належить їй, а не йому.
• Ich gebe es dir morgen zurück. — Я поверну його тобі завтра.

Таблиця

Типові помилки

• ❌ Ich sehe er. → ✅ Ich sehe ihn. — sehen вимагає прямого додатка в знахідному відмінку; er — лише форма підмета.
• ❌ Kannst du mich helfen? → ✅ Kannst du mir helfen? — helfen вимагає давального відмінка, тож mich стає mir (як і «допомогти мені»).
• ❌ Der Zug ist weg. Es ist pünktlich abgefahren. → ✅ Er ist pünktlich abgefahren. — займенник копіює рід іменника: der Zug — чоловічого роду, тому er.
• ❌ Herr Meier, kannst du mir helfen? → ✅ Herr Meier, können Sie mir helfen? — Herr/Frau + прізвище означає ввічливе Sie з тією самою формою дієслова, що й у sie (вони).
• ❌ Ich gebe dir es. → ✅ Ich gebe es dir. — коли обидва додатки — займенники, знахідний стоїть перед давальним.

Суміжні теми

Відпрацьовуй займенники разом із відмінками: mich/dich/ihn — зі знахідним, mir/dir/ihm — з давальним. Присвійні займенники (mein, dein, sein) побудовані на тих самих особах.